Page 178 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

178

0,5

0,4
Nb
0,3
1

0,2
2
0,1

0,0
0 250 500 750 1000 1250 1500 1750 2000
 , c

а б

Рисунок 5.9 – Зміна коефіцієнта тертя ніобію (а) у розчині H 2SO 4 без

2
наводнювання (1) і з наводнюванням за густини струму 1 А/дм (2)
та ширина доріжки тертя (б).

Досліджувані зразки α-ніобію, як і залізо, мають об’ємоцентровану

кубічну кристалічну гратку з міжплощинними відстанями 0,3295 нм.

Розчинність водню в ОЦК-ґратці ніобію змінюється від 4 до 20 ат.% за

температури від 273 до 573 К [337]. За іншими даними, за тиску 0,1 МПа

ніобій розчиняє до 50% водню. Він утворює гідриди складу NbH х (x =

0,7...1,0) з ромбічною кристалічною граткою. Фаза NbH 2 має ГЦК структуру,

фаза α-ОЦК, а β (NbH 1-x) – ромбічну з упорядкованим розташуванням атомів

Н у тетрапорах. Завдяки розчиненню водню і утворенню гідридних сполук

ніобій є сильним абсорбентом водню: 1 г металу здатний поглинати до 104

3
см за температури 293 К. З підвищенням температури абсорбційна здатність
ніобію зменшується, оскільки під час нагріву гідриди розкладаються.

Гідридне перетворення в ніобії призводить до збільшення об’єму

кристалічної ґратки і виникнення внутрішніх напружень [338].

Після електролітичного наводнювання ніобію виявлено розширення

його кристалічної гратки. У залежностях параметра гратки а від тривалості

наводнювання і густини струму спостерігаються максимуми відповідно при 2

2
год і 1,5 А/дм (рис.5.10). Оскільки на дифрактограмах наводнених зразків