Page 25 - дсрт
P. 25

25
               заевтектоїдної структури, що складається з первинних дендритів γ-аустеніту та

               міждендритних  евтектик  із  первинними  карбідами  M C   (M,  Cr,  Fe,  Mo).
                                                                                    7
                                                                                       3
               Твердість наплавлених шарів при навантаженні 500 г становить 930 HV…970

               HV [51, 52].

                      Із збільшенням твердості наплавлених шарів під час охолодження у них

               виникають мікро– та макротріщини, що спричиняє щілинну корозію, зменшує

               втомну  міцність  і,  як  наслідок,  наплавлені  деталі  швидко  виходять  із  ладу.

               Наплавлені шари феритно-карбідного та аустенітно-карбідних класів з великим

               вмістом  карбідів  та  боридів,  а  також  наплавки  ледебуритного  класу  важко

               піддаються механічній обробці шліфуванням.

                      Виходячи з цих міркувань, для одержання поверхневих корозійнотривких

               та одночасно зносостійких шарів необхідно використовувати порошкові дроти,

               наплавлені  шари  з  яких  є  змішаного  класу  –  аустенітно-мартенситного  або

               аустенітно-феритно-мартенситного.



                      1.5. Підвищення зносостійкості наплавленого металу за умов ударних

               навантажень



                      Для захисту деталей машин, що перебувають під дією ударних наванта-

               жень,  пропонується  зменшувати  розміри  зміцнюючої  фази.  У  зв‘язку  з

               прагненням  до  здешевлення  процесу  ремонту  широко  використовують

               наплавочні матеріали на основі заліза. Аналіз літературних джерел вказує, що

               найбільш широко застосована система є Fe–Cr–B–C із добавками Mo, V, W, Nb,

               Ti,  для  підвищення  зносостійкості  за  умов  ударно-абразивного  зношування.

               Загалом  кількість  добавок  може  становити  1,8…11  %  у  шихті  ПД.  Дані

               матеріали  спричиняють  ріст,  подрібнення  та  гомогенізацію  карбідних

               включень.  У  найбільш  зносостійких  шарах,  що  протидіють  ударним

               навантаженням, вміст бору варіюється в межах 0,5–4,2 %, вуглецю–1,5…4,5 %,

               та хрому–15…42 %. З метою подрібнення та гомогенізації карбідних включень

               додають молібден ( 1 %), ніобій (0,12…4,2 %), ванадій ( 1 %) [53-57].
   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30