Page 20 - дсрт

20
Досліджені матеріали на основі Ni, Сo, W є ефективними для захисту

деталей в умовах абразивного зношування. Проте вартість цих матеріалів є

високою, що зумовлює необхідність створення дешевших систем, що не

поступатимуться за абразивною зносостійкістю [30, 31]. Альтернативою

слугують сплави на основі заліза з підвищеним вмістом хрому та вуглецю з

добавками бору та титану, вартість яких суттєво нижча [32, 33-34].

Найбільш поширеною є система легування Fе–Сr–С [35, 36]. Зносостій-

кість сплавів такої системи залежить від будови та кількості карбідів хрому, а

також від властивостей твердого розчину, легованого вуглецем і хромом

[37-39]. Завдяки значно сильнішій, аніж у заліза, спорідненості хрому з

вуглецем у структурі хромистих сталей утворюються стійкі карбіди (Fе, Сr) С,
3
(Fе, Сr) С , (Fе, Сr) С , які є зміцнювальною фазою, що забезпечує високу
7
3
6
23
зносостійкість.
Прикладом такого наплавленого металу є сталь У10Х5ГС (приблизно 1,0

% С, 4,5 % Сr, 0,5 % Мn, 0,5 % Sі). Метал має структуру легованого аустеніту з

карбідами та крупними голками мартенситу (рис. 1.4 а).

а б

Рис. 1.4. Мікроструктура наплавленого металу У10Х5ГС 500 (а),

мікроструктура евтектичних карбідів (б) [40].

Досліджено наплавлені шари системи Fе–Сr–С із різною концентрацією

вуглецю: 2,3 %, 3,2 %, 3,8%, 5,9 % [40, 41]. Визначено, що мікроструктура