Page 82 - Dys
P. 82
82
1
10 -6
3
-7
10
K m , г/(мм 2 ·хв) 10 -8 2
-9
10
10 -10 4
10 -11
0 10 20 30 40 50 60
А, мкм
Рисунок 3.10 – Залежність усталеної швидкості корозійно-кавітаційного
руйнування сталі 30ХГСНА від амплітуди кавітації у водогінній воді (1) та з
-3
добавкою (10 M) триетиламонію йодиду (2), дибутилетиламонію йодиду (3),
етилхінолінію йодиду (4).
Доволі низька ефективність йодиду дибутилетиламонію пов’язана,
очевидно, зі стеричними утрудненнями під час адсорбції катіону
дибутилетиламонію (рис. 3.11, крива 3), водночас катіон триетиламонію
здатний найщільніше заповнювати поверхню, на що вказує найнижча
диференційна ємність C сталі 30ХГСНА у корозивному середовищі з цією
добавкою (крива 2). Отже, ефективність інгібітора більшою мірою залежить
від природи катіона, ніж аніона. Підсилення адсорбції за рахунок утворення
галоїдних містків є додатковим чинником підвищення ефективності
інгібіторного захисту кавітованої поверхні сталі.