Page 86 - Dys

86

РОЗДІЛ 4

ВПЛИВ СКЛАДУ ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ОПІР

КОРОЗІЙНОМУ ТА КОРОЗІЙНО-МЕХАНІЧНОМУ РУЙНУВАННЮ

ТРУБНИХ СТАЛЕЙ

4.1. Методичні особливості визначення впливу середовища на

пластичність трубних сталей за повільного активного деформування

Корозійне розтріскування або корозійно-статичне руйнування є

найпоширенішим та найнебезпечнішим видом корозійно-механічного

руйнування магістральних нафтогазопроводів. Проблема збереження

роботоздатності старіючої трубопровідної системи України загострюється ще

й з огляду на експлуатаційну деградацію матеріалу труб, яка зумовлює

суттєве погіршення їх фізико-механічних властивостей [2, 163, 164], що,

своєю чергою, підвищує ризик їх руйнування.

Увага дослідників до корозійного розтріскування сталей трубопроводів

особлива, розглядають різні механізми впливу корозивних середовищ,

насамперед, механізм локального анодного розчинення та механізм водневої

крихкості [86, 87, 91, 92, 94, 95]. Методично чутливість трубних сталей до

корозійно-статичного руйнування визначають переважно відповідно до

нормативного документа [176], в якому рекомендовано оцінювати зміну

показника пластичності – відносного звуження у корозивному середовищі

порівняно з визначеним у повітрі за повільного активного деформування

гладких циліндричних зразків.

Опір корозійно-статичному руйнуванню визначали на низці трубних

сталей: 17Г1С, Х52, Х60 та Х70 у вихідному, неексплуатованому стані.

Експерименти реалізували на циліндричних зразках одноосьовим розтягом за
-1
-6
швидкості навантаження ε = 10 с , як це регламентується методичними
рекомендаціями [176]. Таку швидкість вважають оптимальною для отримання