Page 91 - Dys

91

–
розчином NS4, який за аніонним складом містить ⁓ 0,008 N HCO 3 ;
2-
–
⁓ 0,007 N Cl та ⁓ 0,003 N SO 4 . Один зі способів вияснення механізму дії на
метал корозивного середовища полягає у спрямованій зміні його складу

такими складниками, механізм дії яких наперед відомий. Тому для уточнення

механізму корозійно-статичного руйнування використали як базовий розчин

для досліджень 0,01 N NaНСO 3 за природної аерації (рН = 8,1) та після

деаерації азотом (рН = 6,5), до якого добавляли корозійно- та адсорбційно-

-
2-
-
3-
активні аніони Cl , СО 3 , РО 4 , NO 3 у концентрації 0,005 N [188, 189].
Слід зазначити, що внаслідок широкого застосування хімічних засобів
захисту рослин ґрунти інтенсивно забруднюються фосфатами, нітратами та

іншими електролітами, які, з одного боку, суттєво не змінюючи рН ґрунтового

середовища за низької їх концентрації, посилюють або інгібують його

корозивну агресивність, а за більшої, можуть змінювати і його кислотність.

Тому дослідження впливу таких складників на корозійно-статичне

руйнування трубних сталей може мати і прикладне значення.

Досліджували сталь 17Г1С труби запасу магістрального трубопроводу.

Опірність сталі корозійно-статичному руйнуванню визначали за зміною

відносного звуження під час статичного навантаження розтягом

циліндричних зразків діаметром робочої частини 4 мм (швидкість

–7
–1
деформування 10 с ) у корозивному середовищі. Враховуючи методичні
рекомендації стосовно вибору швидкості активного навантаження ε при

випробуваннях трубних сталей у водних середовищах, викладені в п. 4.1,

опірність сталі корозійно-статичному руйнуванню оцінювати за показником

-1
-7
λ, застосовуючи швидкість деформування зразків ε = 10 с . Густину
–2
корозійних виразок k p (кількість виразок на одиницю площі зразка, см )
визначали візуально на робочій частині зруйнованих зразків за

десятикратного збільшення, а кількість виразок k p – візуально на робочій

частині зруйнованих зразків за десятикратного збільшення.
Поляризаційними дослідженнями сталі 17Г1С у базовому розчині

виявили ділянку граничних дифузійних струмів катодної деполяризації