Page 93 - Dys

93

–
+
2Н 3О + 2e = Н 2 + 2Н 2О; (4.3)
-
–
2Н 2О + 2e = Н 2 + 2ОН . (4.4)
Таким чином, у деаерованому 0,01 N розчині NaHCO 3 катодна

деполяризація протікає з виділенням водню, який може окрихчувати метал, а в

аерованому розчині киснева та воднева деполяризація, очевидно, протікають

паралельно. Зокрема, вищі струми катодної реакції у аерованому розчині

зумовлені, очевидно, паралельним перебігом реакцій кисневої та водневої

деполяризації.

У базовому 0,01 N водному розчині NaHCO 3 та з добавлянням іонів

2-
3-
CO 3 та PO 4 на поверхні сталі 17Г1С утворюються плівки продуктів корозії з
екранувальними властивостями (рис. 4.4), про що свідчить плато на анодних

поляризаційних кривих у цих розчинах. При цьому потенціал корозії сталі при

добавлянні карбонат- та фосфат-іонів зміщується у бік від’ємніших значень, а

густина струму корозії знижується у 1,2–1,5 разів (табл. 4.2).

У базовому гідрокарбонатному розчині утворюються, зокрема, плівки

сірого кольору із карбонату феруму за реакцією:

-
2+
Fe + 2HCO 3 = FeСO 3 + 2Н. (4.5)
Найщільніші плівки з найкращими пасивувальними властивостями

утворюються у гідрокарбонатному водному розчині при добавлянні карбонат-

іонів (рис. 4.4, крива 4). У цьому розчині карбонат-іони значно посилюють

схильність сталі до пасивації внаслідок перебігу паралельної реакції утворення

феруму карбонату:

2+
2-
Fe + CO 3 = FeСO 3. (4.6)
Хлорид-іони пришвидшують анодне розчинення сталі в аерованому і,

особливо, в деаерованому гідрокарбонатному розчині та усувають пасивний

стан (рис. 4.4, крива 3). Зокрема, густина струму корозії сталі в деаерованому

-
гідрокарбонатному розчині при добавлянні іонів Cl зростає у  3,5 рази

(табл. 4.2).