Page 87 - Dys
P. 87
87
максимального ефекту від впливу корозивного середовища (мінімального опору
корозійно-статичному руйнуванню). Особливість методу повільного активного
навантаження полягає у постійному оновленні «свіжої поверхні» на робочій
частині зразка, що активує поверхню як до корозії, так і наводнювання. При
цьому на вибір показника ε впливає дія таких двох протиборних чинників:
інтенсивність агресивної дії корозивного середовища та швидкість утворення
поверхневих бар’єрних плівок, які гальмують дію корозивного середовища як з
огляду корозійного впливу, так і наводнювання металу. Мала швидкість означає
більший час, а отже і більша інтенсивність дії корозивного середовища, що
виступає чинником підвищення чутливості металу до корозійно-статичного
-1
-5
-1
руйнування. Для прикладу, підвищення швидкості ε від 10 с до 10 с на
-6
порядок зменшує тривалість дії середовища. За надто низької швидкості
деформування зразка утворення поверхневих плівок буде домінувати над
утворенням свіжих поверхонь. Тоді активність середовища буде слабшою і цей
чинник з огляду впливу на корозійно-механічне руйнування буде переважати
над чинником тривалості дії корозивного середовища. А з практики
-6
-1
випробувань на КСР сталей таким методом прийнято, що саме для ε = 10 с
можна досягти максимального ефекту впливу середовища. На цій основі
-7
-1
подальше зниження ε до крайньо низького значення 10 с , для прикладу, може
вже привести до зниження чутливості сталей до цього виду корозійно-
механічного руйнування. Тому зазвичай залежність ψ – ε відзначається
-1
-6
екстремумом приблизно при ε = 10 с (рис. 4.1). Виняток складають
експерименти у водні [187], коли чинник утворення бар’єрних плівок не
проявляється. Тому для таких умов випробувань реалізується тільки чинник
збільшення часу дії агресивного середовища і, відповідно, відсутній екстремум
на залежності ψ – ε.
Опір корозійно-статичному руйнуванню трубних сталей дослідили у
розчині NS4 (табл. 4.1). Це модельний розчин, що застосовують у
лабораторних умовах для імітації ґрунтового середовища [87, 91].