Page 87 - Dys
P. 87

87

                  максимального ефекту від впливу корозивного середовища (мінімального опору

                  корозійно-статичному руйнуванню). Особливість методу повільного активного

                  навантаження  полягає  у  постійному  оновленні  «свіжої  поверхні»  на  робочій

                  частині зразка, що активує поверхню як до корозії, так і наводнювання. При

                  цьому  на  вибір  показника  ε  впливає  дія  таких  двох  протиборних  чинників:

                  інтенсивність  агресивної  дії  корозивного  середовища  та  швидкість  утворення

                  поверхневих бар’єрних плівок, які гальмують дію корозивного середовища як з

                  огляду корозійного впливу, так і наводнювання металу. Мала швидкість означає

                  більший  час,  а  отже  і  більша  інтенсивність  дії  корозивного  середовища,  що

                  виступає  чинником  підвищення  чутливості  металу  до  корозійно-статичного

                                                                                             -1
                                                                                                       -5
                                                                                                          -1
                  руйнування.  Для  прикладу,  підвищення  швидкості  ε  від  10   с   до  10   с   на
                                                                                          -6
                  порядок  зменшує  тривалість  дії  середовища.  За  надто  низької  швидкості
                  деформування  зразка  утворення  поверхневих  плівок  буде  домінувати  над

                  утворенням свіжих поверхонь. Тоді активність середовища буде слабшою і цей

                  чинник з огляду впливу на корозійно-механічне руйнування буде переважати

                  над  чинником  тривалості  дії  корозивного  середовища.  А  з  практики

                                                                                                           -6
                                                                                                              -1
                  випробувань на КСР сталей таким методом прийнято, що саме для ε = 10  с
                  можна  досягти  максимального  ефекту  впливу  середовища.  На  цій  основі

                                                                                  -7
                                                                                      -1
                  подальше зниження ε до крайньо низького значення 10  с , для прикладу, може
                  вже  привести  до  зниження  чутливості  сталей  до  цього  виду  корозійно-

                  механічного  руйнування.  Тому  зазвичай  залежність  ψ – ε  відзначається

                                                                     -1
                                                                  -6
                  екстремумом  приблизно  при  ε  =  10  с   (рис.  4.1).  Виняток  складають
                  експерименти  у  водні  [187],  коли  чинник  утворення  бар’єрних  плівок  не

                  проявляється.  Тому  для  таких  умов  випробувань  реалізується  тільки  чинник

                  збільшення часу дії агресивного середовища і, відповідно, відсутній екстремум

                  на залежності ψ – ε.

                         Опір  корозійно-статичному  руйнуванню  трубних  сталей  дослідили  у


                  розчині  NS4  (табл.  4.1).  Це  модельний  розчин,  що  застосовують  у
                  лабораторних умовах для імітації ґрунтового середовища [87, 91].
   82   83   84   85   86   87   88   89   90   91   92