Page 69 - Dys_Usov 2021

69

пластичності, показують напрямок таких тенденцій до зміцнення чи

розміцнення металу то електрохімічні характеристики дозволяють більш

детально проаналізувати залежність ступеня деградації від накладеного

захисного потенціалу [66–72].

Досліджено зміну електрохімічних характеристик вуглецевої сталі 20 в

стані поставки та після тривалої експлуатації в якості трубопроводу,

протягом 51 року, встановлення особливостей електрохімічної поведінки

експлуатованої (деградованої) та вихідної сталей у модельному 3% водному

розчині NaCl.
Корозійну тривкість деградованих сталей та сталей у вихідному стані

визначали за температури 25 С, при перемішуванні. Робочий розчин
0
готували у водопровідній воді, щоб забезпечити умови близькі до

промислових. Поляризаційні криві знімали за допомогою потенціостата П-1,
швидкість розгортки складала 1,44 В/год. Зразки металу з вихідної та

деградованої сталі 20 попередньо обробляли наждаковим папером і

знежирювали.
Зразки вирізані зі сталі 20 були з труби запасу, що не була в

експлуатації (труба запасу) та з ділянок трубопроводу розташованих на

різних відстанях, а саме на 0,5, 8 та 15 км від катодної станції, відповідно
кожен зразок металу мав різний потенціал. Захисний поляризаційний

потенціал на різних ділянках трубопроводі суттєво різнився, а саме: у зразка
на відстані 0,5км від катодної станції захисний поляризаційний потенціал

складав -2,4 В, у зразка на відстані 8 км від катодної станції захисний
поляризаційний потенціал складав -0,68 В, у зразка на відстані 15 км від

катодної захисний поляризаційний потенціал складав -0,6 В, труба запасу

поляризаційного потенціалу не мала.

Поляризаційні криві зразків металу трубопроводу сталі 20 у 3%-му

розчині NaCl наведені на рис. 3.17.