Page 72 - Dys_Usov 2021

72

внаслідок сумісної дії експлуатаційних навантажень та захисного потенціалу

різними значеннями, що за порушення цілісності ізоляційного покриття

спричиняє наводнювання металу. Зниження корозійної тривкості сталі 20
внаслідок експлуатації узгоджується з виявленими експлуатаційними

змінами у її мікроструктурі, а саме, збільшенням частки фериту через розпад

перліту.

Рисунок 3.18 – Усереднена кількість водню С (І) та густина струму корозії
Н
і (ІІ) сталі 20 у 3%-му розчині NaCl: 0 – труба запасу; 1 – відстань 0,5 км
кор

від катодної станції; 2 – 8 км; 3 – 15 км.

Можна зробити висновок, що за час тривалої експлуатації корозійна

тривкість матеріалу труб, розташованих поблизу станцій катодного захисту,
зменшується меншою мірою, ніж металу труб, що знаходяться на більшій

відстані.
Також слід зауважити, що густина струму корозії того чи іншого зразка

може залежати не тільки від віддаленості станції катодного захисту, а і від

корозійної активності середовища, а також типу і якості захисного

ізоляційного покриття трубопроводу на тій чи іншій ділянці під час

експлуатації.