Page 75 - Dys_Usov 2021

75

15,0 км знижуються значення ударної в’язкості (КCU) сталі 20 в ~ 1,1; 1,2 та

1,5 рази відповідно. Це пояснюється більш серйозними змінами структури

металу, а саме утворенням дисперсних карбідів не лише на границі зерен, а і

по фериту. На думку деяких авторів, саме ударна в’язкість є найбільш

чутливою характеристикою до деградації сталей і це може свідчити про

початок змін не лише структури, а вже і механічних характеристик [34-39].

Отже, саме ударна в’язкість – найчутливіший показник деградації сталей

Але поки ці показники не виходять за межи допустимих.
Визначення вмісту водню у всіх досліджених випадках показали, що

водень знаходився в межах норми, але у зразків з ділянки на відстані 8км від

катодної станції він значно більший ніж на сусідніх ділянках. Суттєве

підвищення кількості водню у сталі на ділянці яка розташована на 8 км від

катодної станції спричинене, очевидно, її наводнюванням під час

експлуатації, оскільки тут реєстрували порушення цілісності ізоляційного

покриття.
Провівши дослідження електрохімічних характеристик зразків

трубопроводу з різною віддаленістю від катодної станції, виявили, що

потенціал корозії всіх досліджених зразків практично однаковий, що

відповідає загальним закономірностям експлуатаційної деградації таких
сталей а струм корозії корелює з відстанню від катодної станції, тобто з

потенціалом, під яким вони працювали (Е ).
роб
Однак густина струму корозії виявилася достатньо чутливою до змін

стану металу внаслідок експлуатації та залежала від відстані досліджуваної
ділянки трубопроводу до катодної станції (табл. 3,4). Зокрема, найменша

-4
2
густина струму корозії і = 0,56∙10 А/см властива металу ділянки 1 (0,5 км
кор
-4
2
від катодної станції), а найбільша (1,25∙10 А/см ) – сталі ділянки 2, що
експлуатувалась на відстані 8 км від катодної станції та для якої фіксували
порушення цілісності захисного покриття; густина струму корозії сталі

-4
2
ділянки 3 становила 0,99∙10 А/см .