Page 150 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

150
після застосування до неї ВТО, виявили лише рельєф із слідів ковзання,

спричинених пластичним деформуванням (рис. 5.4 б), що само по собі ілюструє

збереження позитивного впливу відновлення сталі навіть за додаткового

негативного впливу водню.

a б
Рисунок 5.4 – Сліди розтріскування на бічній поверхні зразка зі сталі 12Х1МФ,

5
експлуатованої впродовж 2,8610 год у РЗ гину (а) та рельєф із слідів
пластичного деформування на поверхні зразка після ВТО (б), зафіксовані в

околі зламів внаслідок їх додаткового електролітичного наводнювання

Відзначили, що негативні ознаки наводнювання (наявність вторинного

розтріскування на бічній поверхні зразка експлуатованої сталі) чіткіше

проявилися на сталі з околу ЗП труби, ніж біля ВП. Це ще раз доводить

інтенсивнішу деградацію сталі біля ЗП труби гину парогону і, відповідно, її вищу

схильність до воднем спричиненого розтріскування. Така закономірність

узгоджується з раніше виявленою за впливу зупинок технологічного процесу на

інтенсивність деградації сталей прямих ділянок парогонів, яка проявлялася саме

в околі ЗП труб. Адже саме тут термічні напруження розтягу зберігаються на

найвищому рівні на всіх етапах експлуатації (чи під час зупинок в плановому або

аварійному режимах, чи під час передбаченого регламентом усталеного режиму

експлуатації) [5]. Саме ці напруження, які хоч і на короткий час (порівняно з

тривалістю експлуатації), але можуть досягати навіть рівня границі плинності
сталі, додатково інтенсифікують трансформацію структури та утворення пор як

осередків для пасткування водню.