Page 154 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
P. 154
154
(відсутність вторинного розтріскування на бічній поверхні зразка після його
електролітичного наводнювання перед розтягом) чіткіше проявилися на сталі з
околу ЗП труби ніж з околу її внутрішньої поверхні. Це доводить інтенсивнішу
деградацію сталі біля ЗП труби гину парогону і її більшу схильність до водневого
розтріскування порівняно зі сталлю з околу ВП труби. Такі тенденції
узгоджуються з раніше виявленим впливом зупинок технологічного процесу на
інтенсивність деградації сталей парогонів з околу ЗП труб. Адже саме тут
термічні напруження розтягу зберігаються на найвищому рівні на всіх етапах
експлуатації, інтенсифікуючи трансформацію структури та пороутворення як
пасток для водню.
5.3.3 Порівняння мікрофрактографічних ознак впливу водню на зламах
зразків на розтяг з експлуатованої та відновленої сталі
Мікрофрактографічні ознаки зламів зразків аналізували лише на зразках з
околу ЗП труби (з найгіршими властивостями на повітрі) РЗ гину з
експлуатованої і відновленої (за обґрунтованим у 4 розділі режимом ВТО) сталі
(які перед випробами на розтяг у повітрі наводнювали). Аналізували особливості
центральних ділянок зламів (що відповідали стартовому етапу руйнування
гладких зразків на розтяг), і конусних ділянок (біля бічної поверхні зразків),
пов’язаних із завершальним етапом поширення руйнування.
Відзначили, що загалом незалежно від стану сталі (експлуатована чи
оброблена за модифікованим режимом ВТО) в центральній частині зламів
зразків переважав в’язкий ямковий (димпловий) рельєф (рис. 5.7а, б). Ямки на
зламі експлуатованої сталі виглядали і більшими за розмірами, і глибшими ніж
на зламі відновленої сталі. Загалом у випадку не експлуатованих сталей це
вважають ознакою вищої енергоємності руйнування. Проте у випадку
експлуатованої сталі це наслідок існування в ній експлуатаційних дефектів ще
перед випробуванням зразка на розтяг. Вважали, що ці дефекти були
енергетично сприятливими місцями для накопичення водню, акумульованого
