Page 155 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

155
металом під час електролітичного наводнювання зразка перед розтягом на

повітрі. Адже, вихід водню на вільні поверхні завжди полегшений незалежно від

того, чи то зовнішні поверхні, чи розташовані всередині металу. Крім того, немає

підстав виключати можливість підростання цих дефектів через зростання тиску

водню всередині них [157], чи через полегшення руйнування перетинок між

суміжними дефектами внаслідок адсорбційного зниження міцності цих вузьких

прошарків металу [97]. Можливо саме через це глибина ямок на зламі

експлуатованої сталі зросла після наводнювання порівняно з ненаводненим

варіантом цієї ж сталі (рис. 4.12а).

Щодо відновленої сталі, то ямки в центральній частині зламу наводненого

зразка в основному (особливо в межах перлітних зерен) були суттєво меншими

за розмірами (рис. 5.7б) ніж загалом на зламі експлуатованої сталі (рис. 5.7а), що

обумовлено відмінністю за розмірами карбідів в їх структурі. Особливістю ямок

на зламі відновленої сталі було те, що на їх дні частіше фіксували самі часточки

карбідів, що свідчило про міцну їх когезію з матрицею, яка не втратилась навіть

під час випроб зразка на розтяг. Тоді як на зламі експлуатованої сталі їх

візуалізація була скоріше винятком з правила. Крім того, на зламі відновленої
сталі всередині феритних зерен подекуди спостерігали також великі ямки, на дні

яких були включення чи карбіди, які не розчинилися в навколишній матриці під
час ВТО через повну втрату когезії з нею ще під час експлуатації. Всі ці

особливості узгоджуються з результатами металографічних досліджень, а саме
розчинення під час ВТО основної частини великих карбідів (як ініціаторів

виникнення на зламах більших ямок) та виділення під час високотемпературного

відпуску сталі на заключному етапі ВТО дрібних карбідів, які відповідальні за

появу на зламі менших за розмірами ямок.

Проте головною відмінністю центральної частини зламів сталі обох

варіантів, спричиненою наводнюванням зразків перед випробами на повітрі,

стала поява на зламі експлуатованої сталі ділянок крізьзеренного відколу

(рис. 5.7в), а на зламі відновленої сталі ознак полегшеного зсуву в перетинках