Page 160 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
P. 160

160
               руйнування  відбувалось  в  основному  за  механізмом  крізьзеренного  відколу,

               ділянки  якого  перемежовувались  невеликими  по  площі  ділянками  ямкового

               рельєфу (рис. 5.9а, в). За вищої роздільної здатності на дні ямок ідентифікували

               нанорозмірні  часточки  як  відколи  великих  карбідів,  що  інінціювали  їх

               виникнення (рис. 5.9д). Скупчення цих ямок на стиках трьох зерен дало підстави

               пов’язати їх розташування з межами зерен. Завдяки аналізу конусної частини

               зламу зразка експлуатованої сталі вдалось обґрунтувати,  що ямки, виявлені в

               центральній частині зламу, також розташовані вздовж меж зерен і пов’язані з

               крупними коагульованими тут карбідами. А розсипи нанорозмірних часточок на

               їх дні обумовлені саме їх залишками, які все ще не втратили зв'язок з матрицею.

                      Отже,  в  центрі  перерізу  зразка  експлуатованої  сталі  і  за  додаткового

               наводнювання, і без нього реалізувалось однотипне ямкове руйнування вздовж

               пошкоджених під час експлуатації меж зерен. І лише за несприятливої орієнтації

               пошкоджених меж відносно прикладених напружень руйнування відбувалось за

               механізмом крізьзеренного відколу.

                      На відміну від руйнування експлуатованої сталі після її наводнювання, на


               конусній  ділянці  зламу  зразка  відновленої  сталі  переважали  ознаки  в’язкого
               ямкового руйнування з чергуванням дрібних і великих ямок (рис. 5.9б). Округлі


               ділянки крізьзеренного відколу спостерігали лише в околі великих неметалевих
               включень, які вже під час експлуатації втратили зв'язок з матрицею (рис. 5.9г, е).


               Проте навіть в їх межах гребені відриву між суміжними ділянками локальних
               відколів мали ознаки пластичного деформування, абсолютно відсутні на зламі


               експлуатованої наводненої сталі.

                      Таким чином результати проведених фрактографічних обстежень зламів

               зразків  і  експлуатованої,  і  відновленої  сталі  12Х1МФ  після  її  наводнювання

               повністю  узгоджуються  з  результатами  і  механічних,  і  металографічних

               досліджень. А покращення властивостей сталі 12Х1МФ та хоч і часткове, але все

               ж  нівелювання  негативного  впливу  наводнювання  після  її  відновлення  дає

               додаткові  підстави  рекомендувати  обґрунтований  в  роботі  режим  ВТО  як

               перспективний для продовження терміну експлуатації елементів парогонів ТЕС.
   155   156   157   158   159   160   161   162   163   164   165