Page 162 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
P. 162
162
сталі. Позитивним стало те, що внаслідок повної перекристалізації сталі під час
відновлювального термічного оброблення дефекти на великих карбідах, що не
розчинилися у твердому розчині аустеніту під час відновлення, перемістились
всередину зерен і лише опосередковано впливали на руйнування.
5. В центральній частині зламів обох варіантів наводненої сталі
(експлуатованої і відновленої) переважав в’язкий механізм ямкового
руйнування. В експлуатованій сталі на фоні ямкового рельєфу від дефектів на
великих карбідах, розташованих на стику трьох зерен, виявили крізьзеренні
відколи, що виникли внаслідок окрихчувального впливу водню, накопиченого
вздовж їх інтерфейсу з навколишньою матрицею. У відновленій сталі вплив
наводнювання проявився великими плиткими ямками, на дні яких були
неметалеві включення чи карбіди, які (через повну втрату когезії з
навколишньою матрицею ще під час експлуатації не розчинилися під час
відновлювального термічного оброблення. Їх трактували як внутрішні
нормально орієнтовані і наповнені воднем еліптичні мікротріщини, утворені
внаслідок його окрихчувальної дії. В околі бічної поверхні обох варіантів зразків
зростала роль крізьзеренних відколів. Якщо в експлуатованій сталі на цій ділянці
зламу механізм кріззеренного відколу став домінантним, то у відновленій він
проявлявся лише в околі великих неметалевих включень, а загалом рельєф
залишався ямковим.
6. Отримані результати механічних та фрактографічних досліджень
засвідчили небезпеку від нехтування негативним впливом наводнювання на
роботоздатність елементів парогонів ТЕС. Особливо це стосується тривало
експлуатованої сталі, оскільки це загрожує не прогнозованим крихким
руйнуванням критично пошкоджених конструктивних елементів. Тоді як
використання запропонованого режиму відновного термічного оброблення засть
змогу убезпечити їх від не прогнозованих пошкоджень, а, отже, відкриває
перспективу для продовження їх ресурсу.