Page 118 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
P. 118
118
порожнини утворились ще під час експлуатації сталі, а пластичне деформування
зразка під час його розтягу лише сприяло виходу смуг ковзання на вже наявні
всередині експлуатованого металу вільні поверхні, сформовані на великих
включеннях. Адже для ковзання дислокацій, яким супроводжується пластична
деформація сталей, не принципово чи це бокова поверхня зразка, чи поверхні
внутрішніх порожнин всередині металу. Дислокації відносно легко виходять на
будь-яку вільну поверхню.
Таким чином вважали, що впродовж першого етапу нормалізації
о
експлуатованої сталі від 1100 С в її структурі відбулося розчинення карбідів, які
хоча б частково зберегли зв'язок з матрицею, та гомогенізація аустеніту з
розчиненням карбід твірних елементів в аустенітній матриці та утворенням нової
мережі спочатку аустенітних, а під час нормалізації феритних і перлітних зерен.
Повторна нормалізація від 960 С дала змогу дещо зменшити розмір зерен, що
о
важливо для підвищення опору повзучості. А високотемпературний відпуск
започаткував виділення дрібних карбідів з твердого розчину вздовж
новоутворених меж зерен. Що стосується наявних в експлуатованій сталі
включень і карбідів, які повністю втратили зв'язок з матрицею, то їх розчинення
виявилось неможливим, і вони залишилися у структурі сталі у незміненому
вигляді. Але вони розташовувались, як правило, не вздовж новоутворених меж
зерен фериту, а всередині них. Підтвердили це і металографічні, і фрактографічні
дослідження. Вважали, що завдяки розташуванню включень, що втратили
когезію з матрицею, всередині зерен, їх вплив на руйнування сталі внаслідок
повзучості, яка переважно відбувається за міжзеренним механізмом, буде
значною мірою ускладненим[152].
4.4.1.2 Ознаки відновлення сталі, попередньо експлуатованої в
розтягненій зоні гину в околі внутрішньої поверхні труби
Порівняння особливостей руйнування експлуатованої сталі біля ВП труби
в РЗ гину та після застосування до неї модифікованого режиму ВТО показало,
