Page 116 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

116
Тоді як великі і глибокі ямки всередині комірок цієї мережі, обмеженої

дрібними ямками, пов’язали з ямками, що сформувалися на включеннях, які або

суттєво, або повністю втратили зв'язок з матрицею внаслідок повзучості ще під

час експлуатації сталі на парогоні. Тому їх розчинення було ускладненим, або

неможливим і дефекти, що виникли на них, залишалися майже незмінними

навіть після ВТО сталі. При цьому ці включення часто залишалися в глибоких

ямках, як у своєрідних гніздах (рис. 4.13в, г), або ж висипатися з них внаслідок

деформування навколишньої пластичної матриці під час випробувань на розтяг,

якщо ямки були не достатньо глибокими.

а в

б г
Рисунок 4.13 – Мікрофрактограми, зафіксовані за високої роздільної здатності в

центральній частині зламів тангенціально орієнтованих зразків зі сталі

5
12Х1МФ після 2,8610 год експлуатації в РЗ гину парогону ТЕС (а, в) та після її
ВТО (б, г), які вирізали біля ЗП труби і випробували розтягом у повітрі.