Page 117 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

117

а б

в г
Рисунок 4.14 – Мікрофрактограми, зафіксовані за високої роздільної здатності в

околі бічної поверхні тангенціально орієнтованих зразків зі сталі 12Х1МФ

після 2,8610 год експлуатації в РЗ гину парогону ТЕС (а, в) та після її ВТО (б,
5
г), які вирізали біля ЗП труби і випробували розтягом у повітрі.

Усі описані фрактографічні особливості руйнування сталі 12Х1МФ, до

якої було застосовано ВТО, підтвердились також і на конусній частині зламу, що

примикала до зовнішньої поверхні зразка. Це в першу чергу відсутність розсипів

дрібненьких часточок на дні ямок на зламі сталі після відновлення (рис. 4.14б, г),

які супроводжували руйнування експлуатованої сталі навіть на завершальному

етапі її руйнування в околі бічної поверхні зразка (рис. 4.14а, в). Натомість на

зламі відновленої сталі фіксували залишки великих включень на дні глибоких

ямок, які вважали ознакою часткової незворотності експлуатаційної деградації

сталі. Крім того, на твірних поверхнях параболічних за формою ямок виявили

концентричні сліди, які пов’язали із слідами виходу смуг ковзання на вільну

поверхню порожнин навколо великих включень (рис. 4.14б, г). Вважали, що ці