Page 90 - Докторська дисертація_Ткачук

90

Синтетичний порошок гідроксиапатиту попередньо синтезували з водного

розчину згідно наступної реакції:

10CaCl2 + 6H3PO4 + 20NH4OH = Ca10(PO4)6(OH)2 + 20NH4Cl + 18H2O, (2.1)

де хлорид кальцію (CaCl2) використовували як джерело іонів кальцію,

ортофосфорну кислоту (H3PO4) – як джерело фосфат-іонів, а гідроксид амонію

(NH4OH) – для забезпечення постійного рН=12 водного розчину. Час синтезу

становив 12 годин. Синтезований порошок гідроксиапатиту промивали

гарячою дистильованою водою від хлориду амонію (NH4Cl) до рНпромивних вод =

7 [297, 298] та сушили в ексикаторі.

Рисунок 2.8 – Схематичне зображення ванни з електролітом для

осадження гідроксиапатитних покриттів методом ПЕО.

Згідно рентгенівського фазового аналізу синтезованого порошку

(рис. 2.9 а), спостерігаються рефлекси фази гідроксиапатиту Ca10(PO4)6(OH)2

(JCPDS 00-055-0592). Згідно мікрорентгеноспектрального аналізу (рис. 2.9б),

порошок містить Са – 26,17 ат. %; P – 15,47 ат. %; O – 58,36 ат. % [298]. Отже,

співвідношення Ca/P становить 1,69, що наближається до біологічного