Page 293 - Докторська дисертація_Ткачук

293

цього покриття у 1,7 рази нижча, ніж утвореного на нітридному шарі І, і

становить 0,66 мкм.

7.3. Вплив структурно-фазового стану нітридних шарів на

формування гідроксиапатитних покриттів на титановому сплаві ВТ6

Плазмо-електролітне оксидування (ПЕО) здійснювали в лужному

електроліті (гідроксиапатит + 1М гідроксид калію) за напруги осадження

160 В та тривалості обробки 1 хв на поверхні необробленого та попередньо

азотованого титанового сплаву ВТ6 [344]. Азотування проводили за

наступним режимом: нагрів до температури 650°С і охолодження до 500°С в

5
середовищі азоту (10 Па).
В результаті азотування на поверхні титанового сплаву ВТ6 формується

нітридний шар, який містить фази ТiN і Tі2N. Присутність у дифракційному

спектрі, знятому з поверхні азотованого сплаву, рефлексів -Ti (рис. 7.11 a)

свідчить про формування тонкої нітридної плівки (1-2 мкм). Домінуючою

фазаю у нітридній плівці є нижчий нітрид Ti2N. Шорсткість азотованої

поверхні Ra = 0,6 мкм.

Згідно рентгенівського фазового аналізу, у ПЕО покритті,

сформованому на поверхні необробленого титанового сплаву ВТ6 за напруги
160 В, присутні фази гідроксиапатиту Ca10(PO4)6(OH)2, титанату кальцію

СaTiO3 та дикальційфосфату безводного (монетит) СаНPO4 (рис. 7.11 б).
Морфологія поверхні, представлена на рис. 7.12 a, вказує на утворення

поруватого покриття з рівномірним розподілом пор. Воно містить
сфероїдальні утворення (сфероліти), характерні для гідроксиапатитних

покриттів. Згідно мікрорентгеноспектрального аналізу, вміст Ca на поверхні

становить 13.90 ат. %, а P – 8.22 aт. %. Таким чином, співвідношення

Са/Р=1,69, що близьке до Са/Р біологічного гідроксиапатиту (1,67).

Шорсткість поверхні Ra = 1,33 мкм.