Page 255 - Докторська дисертація_Ткачук

255

формування тонких плівок кальцій-фосфатних сполук. СЕМ-аналіз засвідчив

нерівномірність кальцій-фосфатного покриття на всій поверхні – утворення

“острівців” з пористою структурою (рис. 6.2 а). Середній розмір пор –

0,48 мкм. Поруватість 0,39%. Таке покриття забезпечило зростання

шорсткості поверхні (Ra) від 0,5 до 0,93 мкм. Товщина осадженого кальцій-

фосфатного покриття становила 2 мкм.

У дифракційному спектрі, знятому з поверхні титану ВТ1-0 після

осадження за напруги 160 В, також зафіксовано рефлекси -Ti та гідриду

титану ТіН2 (рис. 6.1 а, спектр 2). Згідно мікрорентеноспектрального аналізу,

хімічний склад покриття практично не змінився, водночас товщина кальцій-

фосфатного покриття зросла до 3 мкм. Згідно СЕМ-аналізу (рис. 6.2 б), на

поверхні титану утворюється рівномірне покриття з поруватістю 5,77% і

середнім розміром пор 1 мкм.

Рисунок 6.1 – Дифракційні спектри, зняті з поверхні технічно чистого

титану ВТ1-0 після ПЕО: а – 140 В (1), 160 В (2), 180 В (3), б – 200 В (4), 220

В (5); □ – α-Ті, ◊ – TiH2, ● – Ca10(PO4)6(OH)2, ○ – Сa(H2PO4)2·H2O, ■ – TiP2O7.

Зі збільшенням напруги під час осадження кальцій-фосфатних покриттів
до 180 В на дифрактограмі, знятій з поверхні титану ВТ1-0 (рис. 6.1 а,

спектр 3), спостерігаються рефлекси -Ti, інтенсивність яких нижча, ніж

отриманих за менших напруг осадження. Мікрорентгеноспектральний аналіз