Page 254 - Докторська дисертація_Ткачук

254

РОЗДІЛ 6

ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ БІОАКТИВНИХ

ГІДРОКСИАПАТИТНИХ ПОКРИТТІВ НА ПОВЕРХНІ ТИТАНОВИХ

СПЛАВІВ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Окрім біоінертних (нітридних і оксинітридних) шарів на титанових

сплавах медичного призначення, закономірності формування яких були

розглянуті у розділах 3–5, актуальним є вивчення особливостей формування

біоактивних покриттів, зокрема гідроксиапатитних. Гідроксиапатит

Ca10(PO4)6(OH)2 синтетичного походження є аналогом мінеральної частини

кісткової тканини, регулює обмін кальцію і фосфору в організмі, нетоксичний,

не викликає запальних і алергічних реакцій, при імплантації активує процес

остеозинтезу, що обумовлює його широке застосування у медицині у вигляді

порошків, композитів або покриттів.

6.1. Закономірності формування гідроксиапатитних покриттів на

титані в кислому електроліті

Встановлено, що у процесі плазмо-електролітного оксидування (ПЕО) в

кислому електроліті (гідроксиапатит + 3% ортофосфорна кислота (pH=5)) на

поверхні титану формується несуцільне гідроксиапатитне покриття. У зв'язку

з цим було проведено попереднє травлення у 35% водному розчині хлоридної

кислоти для збільшення центрів кристалізації гідроксиапатиту [337].

На дифрактограмах, знятих з поверхні технічно чистого титану ВТ1-0

після осадження за напруги 140 В, 6 хв [338], спостерігаються рефлекси -Ti

та гідриду титану ТіН2 невисокої відносної інтенсивності (рис. 6.1 а, спектр 1).

Для додаткової ідентифікації осадженого покриття здійснювали

мікрорентгеноспектральний аналіз, який виявив на поверхні такі хімічні

елементи (aт.%): Са – 1,03; Р – 9,30; О – 48,56; Ті – 41,11, тобто підтвердив