Page 256 - Докторська дисертація_Ткачук

256

встановив суттєве збільшення вмісту Са (8,42 aт.%), Р (25,84 aт.%) і О (51,93

aт.%) у покритті. Співвідношення Са/P=0,32. За такого співвідношення

хімічних елементів таке покриття може містити кальцій-фосфатні сполуки, в

тому числі гідроксиапатит, які не фіксуються рентгенівським фазовим

аналізом. За результатами СЕМ-аналізу (рис. 6.2 в), покриття має губчасту

пористу структуру. Поруватість такого покриття становить 25,09%, а середній

розмір пор 2,3 мкм. При цьому товщина покриття становила 13 мкм, а

шорсткість поверхні – 1,03 мкм.

Рисунок 6.2 – Поверхня технічно чистого титану ВТ1-0 з кальцій-

фосфатними покриттями: 140 В (a); 160 В (б); 180 В (в); 200 В (г); 220 В (ґ).

Після осадження за напруги 200 В, у дифракційному спектрі, знятому з

поверхні титану, фіксується фаза гідроксиапатиту Ca10(PO4)6(OH)2, яку

ідентифікували за рефлексами (211) і (202) (рис. 6.1 б, спектр 4). У складі

покриття також виявили монокальцій фосфат моногідрат Сa(H2PO4)2·H2O та

пірофосфат титану TiP2O7. Вміст кальцію у складі покриття збільшився до

12,91aт.%. Співвідношення Са/P=0,52. Результати СЕМ-аналізу поверхні

покриття засвідчили присутність сфероїдальних утворень (сферолітів), що

характерно для гідроксиапатитних покриттів (рис. 6.2 г). Вони містили пори

середнього розміру 5 мкм; поруватість покриття становила 28,64%. Суттєво