Page 160 - Докторська дисертація_Ткачук

160

Мікротвердість поверхні титану ВТ1-0 зростає з підвищенням

температури та збільшенням тривалості азотування (табл. 4.1). Збільшення

навантаження на індентор від 0,49 Н до 0,981 Н призводить до зменшення

приросту поверхневої мікротвердості, що вказує на градієнтне приповерхневе

зміцнення, що характерно для дифузійних процесів. Такі закономірності зміни

поверхневої мікротвердості вказують на утворення тонкого шару нітриду на

поверхні технічно чистого титану ВТ1-0.

На рис. 4.7 представлено розподіл мікротвердості по поперечному

перерізу приповерхневих зміцнених шарів титану. З підвищенням

температури та збільшенням тривалості азотування криві розподілу

мікротвердості знаходяться в області вищих значень твердості. Найбільший

приріст твердості фіксується при підвищенні температури азотування від 700

до 750°С. Слід зазначити, що це відчутніше спостерігається за тривалості

азотування 20 год (рис. 4.7 б) порівняно з 5 год (рис. 4.7 а).

Рисунок 4.7 – Розподіл мікротвердості по поперечному перерізу

приповерхневих шарів азотованого титану ВТ1-0: а – 5 год, б – 20 год;

5
1 – 650 °С, 2 – 700 °С, 3 – 750 °С; pN2=10 Пa.