Page 83 - Dys

83

25

20
і сorr , ·10 -5 А/см 2 15

10

5

0
3 4 5 6 7 рН

Рисунок 3.9 – Вплив рН 1%-го розчину NaCl з барботуванням СО 2 та

додатком СН 3СООН на густину струму корозії сталі 32Г2 обсадної труби.

Як уже було показано для нейтральних розчинів, інтенсифікація корозії

сталі 32Г2 внаслідок барботування СО 2 зумовлена зростанням швидкості

катодної деполяризації наявністю додаткового катодного деполяризатора

Н 2СО 3, про що свідчать вищі катодні струми в області їх дифузійних

обмежень (див. рис. 3.7). І у слабо кислих хлоридних розчинах зі зниженням

їх рН катодний струм в області дифузійних обмежень зростає (рис. 3.8). Тому

можна припустити, що інтенсифікація корозії сталі обсадних труб внаслідок

зниження рН у досліджених розчинах при барботуванні СО 2 зумовлена

зростанням швидкості катодної деполяризації саме внаслідок наявності

додаткового катодного деполяризатора Н 2СО 3.

Однак, неоднозначна залежність між густиною струму корозії i corr, що

пропорційний швидкості корозії сталі, і густиною струму катодної

деполяризації і d вказують на наявність і інших чинників корозійного

середовища (рис. 3.10), які спричинені зміною їх складу – барботуванням

СО 2, зміною рН від 3,1 до 6,3 та додаванням етанової кислоти (рН = 3,1).

Слід відзначити, що тільки для розчинів з рН = 4,15–6,3 спостерігається

лінійна залежність (штрихова лінія, див. рис. 3.10) між густиною струму

корозії i corr і густиною струму катодної деполяризації і d. У модельному

2
розчині з рН = 3,1 отримано суттєво вище значення i corr (25,510 А/см ), ніж
-5