Page 88 - Dys

88

яких однозначно підсилюють глибокі корозійні ураження на внутрішній

поверхні труб, спричинені їх тривалою експлуатацією), слід з пересторогою

ставитися до роботоздатності обсадних труб з такою низькою ударною

в’язкістю.

800

2
600 1
, МПа 400

200

0
0 5 10 15 20 25
, %

Рисунок 3.12 – Криві розтягу сталей 50Г (1) та 32Г2 (2).

Така низька ударна в’язкість сталі 50Г фрактографічно (рис. 3.13)

проявилася крихким руйнування без губ витягування, а елементи в’язкого

руйнування зафіксували лише в околі дна надрізу (на глибину до 0,2 мм).

Руйнування починалося у центрі перерізу робочої частини зразків і
віялоподібно поширювалося за крізьзеренним механізмом на весь їх переріз.

Особливість руйнування на мікрорівні полягає у чіткому зв’язку рельєфу
зламу з феритно-перлітною структурою сталі (рис. 3.13). Це зафіксували і на

стартовій ділянці руйнування (рис. 3.13а), і на ділянці спонтанного крихкого
руйнування у вигляді зон з чітко окресленими межами між

пластиноподібними складниками грубодисперсного перліту (рис. 3.13б). При

цьому можна простежити зміну орієнтації складових перліту від зерна до

зерна. За сприятливої орієнтації пластин цементиту щодо напряму поширення

руйнування на зламі фіксували практично паралельні його ряди, перемежовані