Page 86 - Dys

86

З рис. 3.11 також видно, що в 1%-му розчині NaCl з барботуванням СО 2

при зниженні рН від 6,3 до 4,15 потенціал корозії сталі обсадної труби

практично не змінюється.

Молекули етанової кислоти (рН = 3,1) за наявності CO 2 ймовірно ще

більше порушують захисні властивості поверхневого адсорбованого

комплексу Fe-OH 2 і, відповідно, пришвидшують анодну реакцію розчинення

заліза. Тому і у цьому випадку не спостерігається прямопропорційної

залежності між густиною струму корозії i corr і густиною струму катодної

деполяризації і d (рис. 3.10). Водночас спостерігається тенденція до

ушляхетнення потенціалу корозії (рис. 3.11), що також узгоджується із

підходами праці [184]. У нейтральних та слабо кислих хлоридних розчинах,

через які барботували СО 2, збільшення швидкості корозії сталі зі зниженням

їх рН прямопропорційне зростанню швидкості катодної деполяризації

(рис. 3.10), а додавання етанової кислоти (рН = 3,1) за наявності CO 2 порушує

цю прямопропорційну залежність між швидкостями корозії сталі і катодної

деполяризації, що вказує на інтенсифікувальний вплив молекул етанової

кислоти на перебіг і анодних електродних реакцій.

Отже, з отриманих результатів можна зробити висновок, що сталь 32Г2

у 1%-му розчині NaCl з барботуванням СО 2 з рН = 4,15–6,3 кородує з катодним

контролем, а у 1%-му розчині NaCl з барботуванням СО 2 та додатком

СН 3СООН з рН = 3,1 – з катодно-анодним контролем.

3.3 Вплив мікроструктури сталей 50Г та 32Г2 на механічну

поведінку

Базові механічні властивості досліджуваних сталей обсадних труб

приведено у табл. 3.6. Окремо подано результати механічних випробувань, а
також вимоги щодо них згідно з ГОСТ 632–80 [185]. Встановлено, що за

характеристиками міцності та пластичності обидві сталі відповідали