Page 85 - Dys
P. 85
85
обумовлює також малу зміну значення потенціалу корозії заліза при зміні рН
водних середовищ у діапазоні від 7 до 2. Вища кислотність водного
середовища, впливаючи на електродний та Ψ 1 потенціал металевої поверхні,
руйнує цей поверхневий адсорбований комплекс, внаслідок чого швидкість
корозії зростає на порядки. З цим також пов’язують той факт, що залізо у
водних розчинах з рН ≤ 2 поводиться подібно до водневого електроду – його
стаціонарний потенціал ошляхетнюється прямопропорційно зниженню рН.
Як уже зазначалося вище, згідно з відомими дослідженнями CO 2 діє як
хімічний ліганд з утворенням комплексу [FeL] = Fe–CO 2, який адсорбується
на поверхні сталі. Можна припустити, що молекули CO 2 у нейтральному
розчині частково витісняють молекули води із поверхневого адсорбованого
+2
комплексу і полегшують перехід іонів Fe у корозійне середовище, тобто
пришвидшують анодну реакцію розчинення заліза. Тому і не спостерігається
прямопропорційної залежності між i corr та і d у хлоридних водних розчинах з
рН = 6,3 (барботування СО 2) та 7,0. Водночас спостерігається суттєве
знешляхетнення потенціалу корозії сталі при переході від розчину без
барботування СО 2 до розчину з барботуванням СО 2 (рис. 3.11).
-0,4
без СО
-0,5 2
Е corr , В -0,6
з СО
2
-0,7
3 4 5 6 7 рН
Рисунок 3.11 – Вплив рН 1%-го розчину NaCl з барботуванням СО 2 та
додатком СН 3СООН (рН = 3,1–6,3) на потенціал корозії сталі 32Г2.