Page 78 - Dys

78

опір корозії двофазної сталі 50Г (у нашому випадку це, з одного боку, грубі

перлітні зерна, а з іншого – їх облямування порівняно грубими зернами

фериту) пов’язали з її крупнозернистою неоднорідною структурою, яка

зумовлює і її ЕХ неоднорідність за впливу корозивного середовища (іншими

словами, ЕХ гетерогенність), що, своєю чергою, спричиняє формування

мікрогальванопар. Можна припустити, що саме активність мікрогальванопар

визначає швидкість корозії сталей. Їх активність залежить від інтенсивності

катодних електродних реакцій на катодних ділянках, що лімітують корозію. За

більшої площі катодних ділянок менше гальмуються катодні електродні

реакції внаслідок поляризувального впливу анодних ділянок. Отже, активність

мікрогальванопар і, відповідно, швидкість корозії сталі зростає зі збільшенням

величини зерна, тобто структурної неоднорідності.

Звідси, менший опір корозії сталі 50Г порівняно із сталлю 32Г2

зумовлений сильнішою її ЕХ гетерогенністю внаслідок більшої структурної

неоднорідності. Можна допустити, що цей ефект став би ще очевиднішим,

якби сталь 32Г2 досліджували не в експлуатованому, а у вихідному стані.

Крім того, дослідженнями у перхлоратних середовищах (рН = 4)

процесів саморозчинення ферито-перлітних сталей показано [181], що анодне

розчинення розвивається, насамперед, по міжфазній межі структурно-вільний

ферит/цементит перліту При цьому швидкість анодного розчинення феритної

матриці перліту доевтектоїдних сплавів в 1,5–3 рази нижче, ніж структурно-

вільного фериту. Аналогічні закономірності корозії ферито-перлітних сталей

отримано і у сульфатних середовищах (рН = 4) [182, 183], у яких встановили

переважання швидкості анодного розчинення структурно-вільного фериту над

феритною матрицею перліту, зумовлене формуванням коміркової

субструктури в зернах фериту, а також переважання швидкості розчинення

міжзеренних меж над міжфазними. Також було показано, що розчинення

цементиту починалося після розчинення фази фериту. Цей ефект чітко
проявлявся наявністю плато на залежності зміни анодного струму у часі за

певного анодного потенціалу поляризації. Отже, навіть за умов