Page 59 - Dys

59

2.7 Методики корозійно-механічних випробувань

2.7.1 Дослідження сталей корозійно-статичному руйнуванню

Опір сталей КСР досліджували за повільного навантажування розтягом

циліндричних зразків діаметром робочої частини 5 мм (рис. 2.4) у

.
корозивному середовищі за потенціалу корозії Е corr
-1
-6
Метод повільного активного навантажування зразків з малою (10 с )
швидкістю деформації робочої частини застосовують для оцінки схильності

сталей до корозійного чи водневого розтріскування [166–168]. Для порівняння

-3
-1
розтягували і у повітрі, але за швидкості навантаження 3·10 с , вважаючи,
що в такому їх діапазоні руйнування не залежатиме від рівня швидкості

навантаження.

Випробовували на розривній машині УМЕ-10Т (рис. 2.3), реєструючи

діаграму навантаження “сила на зразку F – переміщення активного

затискача Δ” [166]. Результати експериментів є усередненими не менш, ніж

трьох випроб.

Вплив корозивного середовища на пластичність сталей за повільного

активного деформування оцінювали за зміною показника відносного звуження
у корозивному середовищі порівняно з випробами у повітрі. Опір сталей КСР

оцінювали за зміною відносного звуження, використовуючи показник λ МР:
 − 
 МР =  МР  100% , (2.8)

де  та ψ МР – відносне звуження зразків у повітрі та корозивному середовищі,

відповідно.

2.7.2 Дослідження опору водневій крихкості

Опірність сталей ВК оцінювали за зміною характеристик пластичності

циліндричних зразків діаметром робочої частини 5 мм (рис. 2.4) після їх

електролітичного наводнювання та наступного навантаження розтягом до

руйнування за ε = 3·10 с у повітрі на розривній машині УМЕ-10Т (рис. 2.3).
-4
-1