Page 60 - Dys
P. 60

60

                         Попереднє  електролітичне  наводнювання  зразків  реалізували  у  водному

                                                                  3
                  розчині H 2SO 4 з pH = 2–4 без та з 2 г/дм  тіосечовини за густини струму і = 1,5–
                               2
                  10,0 мA/cм  тривалістю τ = 2–150 год.
                         Чутливість сталей до ВК оцінювали за зміною відносного видовження λ δ:

                                                           −
                                                    =         H   100%                                   (2.9)
                                                     


                         та відносного звуження λ Ψ:

                                                          − 
                                                   =           H   100%,                                (2.10)
                                                    
                                                            

                  де  δ,  δ Н  і  ψ,  ψ Н  –  відносні  видовження  і  звуження  зразків  до  та  після

                  електролітичного наводнювання, відповідно.

                         Вплив  попереднього  електролітичного  наводнювання  на  механічні

                                                                      
                  властивості сталі оцінювали коефіцієнтом  Н :

                                                         Р     − Р
                                                   =      вих     Н   100%,                             (2.11)
                                                    Н
                                                            Р вих


                  де Р вих та Р Н – значення певного параметра металу без та після наводнювання,

                  відповідно.



                         2.7.3  Визначення  характеристик  циклічної  та  корозійно-циклічної

                  тріщиностійкості

                         Циклічну  тріщиностійкість  сталей  досліджували  згідно  з  методичними

                  рекомендаціями  [169]  у  повітрі  за  асиметрії  циклу  навантаження  R  =  0,1  та

                  температури  навколишнього  середовища.  Використовували  балкові  зразки

                  8 × 18 × 160 мм  з  V-подібним  концентратором  радіусом  ~ 0,1 мм,  які

                  навантажували  за  схемою  консольного  згину.  Частота  циклів  навантаження

                  становила f = 5 Гц.

                         Для випробовувань у корозивному середовищі робочу частину зразка з

                  концентратором  охоплювала  компактна  камера  зі  спеціальними  вікнами

                  (рис. 2.9), які давали можливість спостерігати за приростом тріщини, частота
   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65