Page 62 - Dys

62

2.7.4 Визначення опору втомному та корозійно-втомному

руйнуванню

Втомну і корозійно-втомну витривалість сталей оцінювали інкубаційним

періодом зародження тріщини на зразку з вирізом (рис. 2.12), який

навантажували консольним згином за частоти 50 Гц.

а

б

Рисунок 2.12 – Камера для випробувань на корозійну втому та зруйнований

зразок (а) і конструкція зразка (б).

Розроблена конструкція зразка передбачала циклічне навантаження

плоскої поверхні консольним згином з асиметрією циклу R = 0,1. Виріз у

нижній частині зразка не впливав на напружений стан на плоскій, однак

локалізував руйнування приблизно в одному перерізі.

Корозійно-втомну міцність сталей досліджували у модельному розчині
пластових вод – 1%-му розчині NaСl, через який барботували СО 2 та додавали

СН 3СООН (рН = 3,1).