Page 173 - Dys

173

Рисунок 5.30 – Фото зразка сталі у вихідному стані, зруйнованого за

пластичного деформування всього його перерізу.

На зразках із експлуатованої сталі не вдалось визначити роботу старту

тріщини тільки на ненаводненому тангенціальному зразку. А максимальне

значення А ст = 16790 Н·мм отримано на наводненому тангенціальному зразку

(див. рис. 5.29). Однак на цьому зразку тріщина тільки саме стартувала, а в

о
подальшому змінила напрям розвитку на 90 (рис. 5.31). Тобто тріщина
стартувала у такому напряму, який відповідає перпендикулярному перерізу до

волокон вальцювання, але розвивалася в подальшому у напрямі паралельному

до волокон вальцювання (між волокнами).

На радіальних зразках із експлуатованої сталі тріщина стартувала, на

відміну від тангенціальних, і у ненаводнених зразках (див. рис. 5.29). Однак у

наводнених зразках А ст майже у 6 разів менша ніж у ненаводнених, що

кількісно оцінює негативний вплив водню на тріщиностійкість сталі у

площині руйнування між волокнами. Слід також відмітити, що у випадку

радіальних зразків тріщина розвивається прямолінійно по середині по всій

довжині зразка (рис. 5.32). Площина руйнування плоска і без видимих губ

витягування.