Page 177 - Dys

177

труби газопроводу, у стінці розтягнутої зони якого виявили розшарування

після 44 років експлуатації, внаслідок експлуатаційної деградації: вона вища

для сталі розтягнутої зони.

5. Вплив електролітичного наводнювання на механічні властивості сталі

20 різних зон експлуатованого гину за використання осьових зразків

зафіксували тільки для металу розтягнутої ділянки, а за випроб на радіальних

зразках – для обох зон гину, особливо за зміною відносного звуження, що

вказує на анізотропію опору сталі водневій крихкості.

6. Мікрофрактографічним аналізом виявили ознаки окрихчення сталі 20

різних зон експлуатованого гину після випроб розтягом наводнених зразків –

колонії мікророзшарувань від неметалевих включень, як осередків їх

зародження, та руйнування перетинок між ними крихким крізьзеренним

відколом. На цій підставі припустили, що водень, абсорбований сталлю під

час електролітичного наводнювання, акумулювався вздовж меж розділу

неметалевих включень з матрицею, створював додаткові напруження,

полегшуючи так локальні руйнування за механізмом крихкого відколювання.

7. Виявили підвищення ступеня анізотропії ударної в’язкості KCV

трубних сталей 17Г1С та Х60 внаслідок експлуатації, зокрема KCV сталі Х60

для осьових та радіальних зразків відрізняється майже у 6 та 9 разів для вихід-

ного та експлуатованого станів, відповідно

8. Виявлено посилення наводнюванням анізотропії тріщиностійкості

трубної сталі 17Г1С після 44 років експлуатації залежно від напряму площини

руйнування відносно волокон вальцювання. Тріщина не стартує у напрямку

поперек волокон за розтягу ненаводнених зразків незалежно від стану сталі

(вихідного чи експлуатованого) через прояв пластичного колапсу, а у зразку

після електролітичного наводнювання – тільки для експлуатованої сталі за

великої роботи деформування. Встановлено, що енергія деформування

розтягом наводненого зразка з тріщиною до її старту у напрямку між
волокнами у 60 разів менша, ніж поперек волокон.