Page 178 - Dys

178

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено актуальне науково-технічне завдання –

встановлення основних закономірностей корозійно-водневої деградації

ферито-перлітних сталей у пластовій воді та розроблення методу їх захисту

від корозії і корозійно-механічного руйнування за допомогою екологічно

безпечного інгібітору. Найважливіші наукові та практичні результати

полягають ось у чому:

1. Низькоміцна сталь 50Г обсадної труби з грубозернистою ферито-

перлітною мікроструктурою характеризується нижчою в 1,5 рази корозійною

тривкістю у модельній пластовій воді з рН = 3,1, ніж міцніша сталь 32Г2 з

дрібнодисперсною мікроструктурою, що зумовлено більшою часткою у сталі

50Г структурно-вільного фериту, який є домінуючим чинником інтенсифікації

корозії через його переважальне розчинення на початковій стадії. Сталі 50Г

властивий також дуже низький опір крихкому руйнуванню за

2
характеристиками ударної в’язкості (22,3 Дж/см ) і статичної тріщиностійкості
(30,5 МПа·м ) та підвищена чутливість до водневої крихкості за умов
1/2
попереднього електролітичного наводнювання.

2. Встановлено лімітуючі стадії електрохімічних реакцій на ферито-

перлітній сталі 32Г2 у 1%-му розчині NaСl з рН = 3,1–6,3 з барботуванням

СО 2, що моделюють пластові води: катодний контроль за рН = 4,15–6,3 та

катодно-анодний – за рН = 3,1.

3. Тривала (5,5 років) експлуатація низьколегованих сталей 20Н2М та

35ХМ насосних штанг спричинила зниження у модельній пластовій воді з рН

= 3,1 їх корозійної тривкості (на 10-15%), опору корозійно-статичному

(відповідно, у 2,7 та 5,4 рази) та корозійно-втомному (на майже 25%)

руйнуванню.
4. Модельна пластова вода з рН = 3,1 інтенсифікує ріст утомної тріщини

в сталі 20Н2М у середньоамплітудній області навантажень за поєднання