Page 174 - Dys

174

Рисунок 5.31 – Фото наводненого тангенціального зразка: тріщина змінила

напрям розвитку із перпендикулярного до волокон вальцювання на

паралельний (між волокнами).

Рисунок 5.32 – Розвиток тріщини і злам наводненого радіального зразка.

Однак значно більше впливає на тріщиностійкість сталі орієнтація

площини руйнування: поперек волокон чи між волокнами. Для ненаводнених

зразків із експлуатованої і неексплуатованої сталі тріщина не стартує у

напрямку поперек волокон. Поперек волокон (тангенціальний зразок) тріщина

стартує тільки у наводненому зразку із експлуатованої (А ст = 16790 Н·мм),

тобто деградованої, сталі. Водночас у напрямку між волокнами у наводненому

радіальному зразку А ст = 278 Н·мм, що у 60 раз менше, ніж у тангенціальному.

Для сталі у вихідному стані не можливо кількісно оцінити анізотропію

тріщиностійкості, оскільки на тангенціальних зразках, з воднем і без нього, не

вдалося визначити А ст. Однак старт тріщини у радіальному наводненому

зразку вказує на те, що тріщиностійкість цього зразка суттєво менша, ніж

тангенціального, навіть наводненого. Цей висновок підтверджує також факт