Page 176 - Dys

176

Висновки по розділу 5

1. Виявлено вплив тривалої експлуатації на механічну поведінку трубної

сталі 17Г1С, зокрема, значну відмінність форми діаграм деформування

матеріалу у різних напрямках вирізання зразків (осьових та тангенціальних),

спричинену зростанням мікроструктурної негомогенності матеріалу та,

очевидно, пов’язану з накопиченням у металі під час тривалого напрацювання

розсіяної пошкодженості.

2. Встановлено, що водень сприяє розвитку пошкоджуваності

експлуатованої 40 років сталі 17Г1С, у тому числі зародженню і росту

мікротріщин. Наводнювання експлуатованого та попередньо деформованого

металу за його подальшого деформування спричиняє виникнення тріщин

розшарування, орієнтованих вздовж напрямку вальцювання, та значне

зниження пластичності сталі, зокрема, відносне звуження знизилося у  3,1 та

 2,8 рази, а відносне видовження – у  1,7 та  3,8 рази для осьових та

тангенціальних зразків, відповідно. Найбільше текстура впливає на

анізотропію відносного звуження: значення, визначені на осьових та

тангенціальних зразках, відрізняються у  1,5 рази.

3. Проаналізували особливості експлуатаційного розшарування

вуглецевих трубних сталей, виявлені неруйнівним контролем на розтягнутих

зонах гинів газопроводу високого тиску після 40–44 років експлуатації.

Утворення макродефекту пов’язали з експлуатаційним наводнюванням металу

внаслідок корозії на внутрішній поверхні труби, яка за таких умов

відбувається з водневою деполяризацією (переважно через відновлення

гідрокарбонат-іонів). Аналіз напруженого стану труби газопроводу з

розшаруванням (порожниною з воднем) засвідчив, що напруження на

зовнішній поверхні труби над дефектом можуть сягати значень, близьких до

границі плинності трубної сталі 20.

4. Виявлено посилення анізотропії властивостей (границі плинності,

відносного звуження та, особливо, ударної в’язкості) трубної сталь 20 гину