Page 165 - Dys

165

структури (рис. 5.21а). Відзначили також менші за розмірами ямки на зламі

осьового зразка з розтягнутої зони гину порівняно з спостереженими на зламі

осьового зразка з його прямої ділянки, що узгоджується з нижчими

значеннями його характеристик пластичності.

Щодо радіально орієнтованого зразка, виготовленого з металу

розтягнутої зони гину, то в центральній частині зламу (як і у випадку

відповідного зразка з прямої ділянки гину) спостерігали ідентичні ділянки

мікророзшарувань навколо неметалевих включень, витягнених в напрямі

вальцювання (рис. 5.21б). Як особливість розтягнутої зони гину відзначили

менші розміри і меншу кількість неметалевих включень, які втрималися на дні

довгих ямок під час руйнування зразка за випроб на розтяг. Це вважали за

доказ істотної фрагментації довгих неметалевих включень під час

деформування труби на етапі виготовлення гину. Таке їх подрібнення

безумовно супроводжувалося їх декогезією від матриці з утворенням

відшарувань вже на початку експлуатації гину. Ці дефекти стали ефективними

пастками для накопичення водню, абсорбованого сталлю під час тривалої

експлуатації. Як наслідок на дні довгих ямок виявили нормально орієнтовані

до зовнішнього навантаження плиткі ділянки (рис. 5.21б). Спочатку таку

ознаку деградації сталі 20 виявили на зламі додатково наводненого

радіального зразка з прямої ділянки гину і пов’язали її з водневих

мікророзтріскуванням, ініційованим воднем акумульованим навколо

неметалевих включень (рис. 5.17б). У випадку металу з розтягнутої зони гину

ця ознака проявилася навіть без додаткового наводнювання зразка (рис. 5.17г).

Це доводить, що фрагментація неметалевих включень під час деформування

труби на етапі виготовлення гину створила сприятливі передумови для

накопичення водню вздовж меж розділу неметалевих включень з матрицею,

кількість якого виявилася достатньою, щоб активізувати водневе

розтріскування на мікрорівні.
За аналізу ділянок зламів, розташованих в околі бокових поверхонь

зразків з металу розтягнутої зони гину, підтвердили домінування в’язкого