Page 163 - Dys

163

навколо неметалевих включень під дією накопиченого тут водню, яких майже

не виявляли на зламі ненаводненого зразка. На цій підставі припустили, що

водень, абсорбований сталлю під час ПЕН, акумулювався вздовж меж розділу

неметалевих включень з матрицею, створював додаткові напруження і в такий

спосіб міг полегшувати докритичний ріст дископодібних тріщин навколо

неметалевих включень та їх злиття з формуванням в центрі перерізу

радіального зразка вже більших за площею тріщин, які полегшують

локалізацію деформації і руйнування зразка.

Виявлені фрактографічні ознаки окрихчення сталі 20 після її

наводнювання загалом корелюють із зниженням характеристик пластичності

відносно ненаводненої сталі (табл. 5.8).

5.4.2 Фрактографічні особливості руйнування за розтягу трубної

сталі 20 розтягнутої ділянки гину труби

Площа макрозламів осьового та радіального зразків однозначно

відповідає різниці їх характеристик пластичності (рис. 5.20). Спостерігали

загалом в’язкий характер макрозламу осьового зразка із розтягнутої зони гину

зі сталі 20 (рис. 5.20а), а на макрозламі радіального – також текстуру

(рис. 5.20б), причому чіткіше порівняно із радіальним зразком із прямої

ділянки. Ця текстура пов’язана із розшаруваннями на довгих неметалевих

включеннях, орієнтованих вздовж напряму вальцювання труби (рис. 5.20г).

Густина розташування ділянок з розшаруваннями на зразку із розтягнутої зони

гину була більшою, ніж з прямої його ділянки, що пов’язали з пластичним

деформуванням поперечного перерізу труби під час виготовлення гину, яке

супроводжувалося зменшенням товщини стінки труби у розтягнутій зоні.

Спостереження за вищої роздільної здатності підтвердили в’язкий

характер руйнування зразків обох орієнтацій на мікрорівні (рис. 5.21).

Зокрема, в центральній частині зламу осьового зразка з розтягнутої зони гину