Page 159 - Dys

159

В околі бокової поверхні осьового зразка на його зламі також виявили

ознаки руйнування за механізмом зсуву, характерного для завершального

етапу руйнування. Але біля бокової поверхні зразка усі параболічні ямки були

зорієнтовані радіально в напрямі до центру зламу (рис. 5.15) і їх орієнтація

змінювалась в міру просування вздовж периметру зламу.

а б
Рисунок 5.15 – Мікрофрактограми приповерхневих частин зламів осьового (а)

та радіального (б) зразків сталі 20 прямої ділянки гину газопроводу після

випроб розтягом у повітрі.

На зламі радіального зразка виявили параболічні ямки, орієнтовані

перпендикулярно до розшарувань на неметалевих включеннях (тобто

перпендикулярно до напряму вальцювання). Крім того, ділянки з

розшаруваннями звикло розташовувалися нижче зсувової частини поверхні

зламу і завдяки плиткому рельєфу ділянок зсуву вони чітко виділялися на

зламі (рис. 5.15б). Це може доводити як те, що ці розшарування вже були в

перетині труби до випроб зразка на розтяг, так і те, що руйнування зразка

розпочалося з формування цих розшарувань. Однак саме мікроструктурні

розшарування відповідальні за істотне зниження механічних характеристик

експлуатованої сталі 20 і найчіткіше це проявилося на радіальних зразках.

Злами радіальних зразків прямої ділянки гину випробуваних розтягом у

повітрі як без ПЕН, так і після нього, мали характерні макроознаки