Page 113 - Dys

113

рис. 4.9). Це пояснюється її суттєво вищими характеристиками пластичності і,

особливо, високим запасом пластичності, на що вказують нижчі значення

відношення σ 0,2/σ В (табл. 4.2).

Рисунок 4.9 – Вплив експлуатації на опір сталей 20Н2М та 35ХМ КСР у

1%-му розчині NaСl з барботуванням СО 2 та додаванням СН 3СООН

(рН = 3,1): 1 – вихідний стан; 2 – експлуатований стан.

Експлуатаційна деградація обох сталей знижує їх опір КСР, і у цьому

випадку сталі 35ХМ притаманний менша схильність до КСР. Однак слід

відзначити, що деградація сталі 35ХМ спричинила суттєвіше зниження її

опору КСР відносно вихідного стану, ніж деградація сталі 20Н2М. Цей ефект

віддзеркалює вищий ступінь деградації сталі 35ХМ, на що вказує також

інтенсивніше зростання її відношення σ 0,2/σ В у деградованому стані проти

вихідного, порівняно зі сталлю 20Н2М. Також слід відзначити, що деградація

сталей 20Н2М та 35ХМ суттєво сильніше погіршує їх механічні і корозійно-

механічні властивості порівняно із корозійними.

4.4.2 Втомна та корозійно-втомна витривалість сталей 20Н2М та

35ХМ у модельному розчині пластової води

Втомну і корозійно-втомну витривалість сталей оцінювали інкубаційним

періодом зародження тріщини на зразку з вирізом (рис. 2.12), який