Page 98 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 98

98

                  попереднього натягу і сигнал від неї давав змогу фіксувати це переміщення. На

                  одну діагональ тензометричного моста подавали напругу 20 В, а з іншої – знімали

                  сигнал, пропорційний переміщенню. В активному режимі за допомогою аналого-

                  цифрового перетворювача АЦП I–7018 покази записували до пам’яті комп’ютера.

                  Як  наслідок  під  час  випроб  зразка  на  розтяг  на  екрані  дисплея  автоматично

                  реєстрували діаграму його навантаження в координатах “сила F – переміщення

                  активного  затискача  Δ”,  з  якої  і  визначали  характеристики  міцності  та

                  пластичності сталі.

                         За випроб на повітрі зразки навантажували з швидкістю деформування їх

                                            -3
                                                -1
                  робочої  частини  3∙10  с .  Крім  того  стан  деградованих  сталей  оцінювали  за
                  коpозійно-механічних           випробувань         методом        повільного       активного

                  навантаження  зразків  на  pозpивній  машині  УМЕ-10ТМ  за  швидкості

                  переміщення  рухомого  затискача 1 мкм/год. Для цього  використовували  такі

                  самі  зразки,  як  і  для  визначення  механічних  характеристик  міцності  та

                  пластичності  за  випроб  розтягом  на  повітрі.  Відмінність  полягала  лише  у

                                                                                                               –1
                                                                                                        –7
                  меншій  (на  порядки)  швидкості  активного  деформування  (1,7·10  cек )
                  робочої частини зразка, ніж за випроб на повітрі [262]. Діаграму навантаження

                  зразка реєстрували впродовж всього періоду випробувань, який подекуди міг


                  тривати  місяцями  (залежно  від  міри  деградації  сталі).  Для  проведення
                  випробувань  на  корозійне  розтріскування  за  активного  навантаження  зразка  з


                  малою  швидкістю  машину  УМЕ-10Т  додатково  оснастили  камерою  для
                  корозійного       середовища.       Усі    випроби       в    корозивно-наводнювальних


                  середовищах проводили за кімнатної температури.
                           Для  оцінювання  схильності  сталей  до  атмосферних  впливів,  яких


                  неможливо  уникнути  під  час  тривалої  експлуатації,  їх  випробовували  у

                  модельному наводнювальному середовищі (водний розчин, г/л: 3,19 H SO ; 3,2
                                                                                                           4
                                                                                                       2
                  Na SO ; 1,58 HNO ; 2,12 NaNO ; 8,48 NaCl, за pH 4,4 і рівня мінералізації – 0,3
                          4
                     2
                                        3
                                                       3
                  %), яким імітували вплив опадів (за рівнем мінералізації середовища), у тому
                  числі і “кислотних дощів” у промислово розвинених регіонах (за кислотністю

                  середовища). Порівнювали результати експериментів на повітрі і в середовищі
   93   94   95   96   97   98   99   100   101   102   103