Page 95 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 95
95
2.2 Визначення механічних характеристик, чутливих до деградації
досліджених сталей
Механічні властивості сталей аналізованих об’єктів після їх тривалої
експлуатації оцінювали з використанням комплексу механічних
характеристик: міцність та пластичність за розтягу, твердість, мікротвердість,
ударна в’язкість, циклічна та статична тріщиностійкість.
2.2.1 Заміри твердості та мікротвердості
Твердість сталей заміряли на зразках із плоско-паралельно шліфованими
поверхнями, вирізаних із відповідних елементів аналізованих об’єктів.
Використавши переносний універсальний твердомір NOVOTEST, на кожному
зразку здійснювали не менше 10 замірів (розкид даних при цьому не
перевищував 5%) алмазною пірамідкою Викерса, кут між гранями якої
становив 120º. Отримані значення твердості перевіряли також за результатами
замірів твердості на стаціонарному твердомірі ТР-5006-02.
Мікротвердість експлуатованих сталей заміряли, використавши для
цього можливості оптичного мікроскопу Neophot-21, що давало можливість
прицільно обирати місце заміру.
2.2.2 Випроби на ударну в’язкість
Технічний стан металу оцінювали також за результатами випроб на
ударну в’язкість, які проводили згідно рекомендацій ГОСТ 9454-78 [259].
Використовували призматичні зразки Шарпі 10×10 мм (з V-подібним надрізом
радіусом 0,25 мм) та зразки Менаже (з U-подібним надрізом радіусом 1 мм).
Геометрія та типорозміри зразків, використаних для випроб на маятниковому
копрі типу ИО – 5003 показані на рис. 2.4.
