Page 102 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

102

2.2.5 Визначення характеристик циклічної тріщиностійкості з

урахуванням ефекту закриття тріщини

Технічний стан тривало експлуатованих сталей оцінювали також з

використанням характеристик циклічної тріщиностійкості (ЦТ). Балкові зразки

з крайовим надрізом глибиною ~ 2 мм (рис. 2.7а), вирізані з реальних

елементів конструкцій, випробовували на повітрі за кімнатної температури. Їх

циклічно навантажували за схемою консольного згину частотою f = 10 Гц за

асиметрії в циклі навантаження R = 0,05 на установці для випроб на циклічну

тріщиностійкість (рис. 2.7б). Під час випроб на ЦТ дотримувалися методичних

рекомендацій [218, 264].

Приріст довжини тріщини заміряли на обох бічних поверхнях зразків з

точністю до 0,01 мм, використавши для цього оптичні мікроскопи МПБ-2,

розташовані з обох їх боків. Мікроскопи оснастили системою

мікропереміщення, яка давала можливість в міру підростання тріщини

слідкувати за переміщенням вершини і фіксувати її координати. Для

покращення видимості перед випробами бічні поверхні зразків механічно

полірували. Приріст тріщини оцінювали як середнє значення двох замірів,

проведених на протилежних бічних поверхнях зразків.
Заміряли початкову a та кінцеву a довжини тріщини після певного числа
1
2
циклів навантаження N = N  N , необхідних для такого її підростання за
2
1
незмінного розмаху навантаження F. Для реєстрації кількості циклів

навантаження використовували покази електромеханічного лічильника.

Швидкість росту тріщини da/dN визначали за співвідношенням приросту

довжини тріщини а = a  a (між початковим a та остаточним a заміром її
2
1
2
1
довжини) до кількості циклів навантаження N = N – N , впродовж яких було
1
2
досягнуто такого підростання тріщини в зразку. При цьому враховували лише
ті дані, які відповідали підростанню не меншому ніж 0,2 мм між двома

послідовними замірами.