Page 119 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

119

кількість довших пластин переважала над кількістю коротших, тоді як в сталі

(1) – навпаки (рис. 3.4), що зумовлено різницею за розмірами зерен перліту в

обох сталях.

N
60

50
Рисунок 3.4 – Розподіл довжини
40 ламелей ферит-цементитної суміші в

30 зернах перліту в сталях 2 (білі) та 1

20 (чорні стовпчики) з елементів вежі
Шухова.
10

0
1-2 3-4 5-6 7-8 9-10 > 10 1-2 3-4 5-6 > 6
l, мкм

З аналізу сталей (1, 2) вежі Шухова, та не експлуатованої сталі (8),

обраної за прототип, оцінили розміри та кількість неметалевих включень в їх

структурі. Адже відомо, що неметалеві включення в структурі сталей служать

концентраторами напружень [286]. В експлуатованих сталях виявили лише

сліди від неметалевих включень, розташовані переважно на фоні феритної

матриці. Самих включень найчастіше не виявляли на основі чого зробили

висновок про їх слабий зв’язок з матрицею. Адже за реалізації наводнювання

сталей впродовж експлуатації [115] концентрація водню на міжфазних межах

перевишує ту, яка досягається на межах зерен [286], що сприяло декогезії

неметалевих включень від матриці. Сильніші прояви експлуатаційної

деградації на структурному рівні в сталі (1) пов’язали з наявністю в ній значно

більшої кількості неметалевих включень ніж в ремонтній (2). Як наслідок,

попри збереження суцільності металу на макрорівні в ньому виникла

розвинена мережа ушкоджень на мікрорівні. Оскільки лише частина

неметалевих включень зберігала зв'язок з матрицею, то оцінили частку слідів

від них та встановили, що в сталі (1) їх частка становили 7.3 %, в ремонтній –

близько 4%, а в не експлуатованій – їх майже не було (рис. 3.5).