Page 116 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

116

торців, де найдовше затримувалася волога (рис. 3.2а). Характерна ознака

корозійних ушкоджень – волоконне розшарування металу вздовж текстури

(рис. 3.2б). Більший об’єм продуктів корозії зумовив деформацію не

охоплених корозією прошарків металу. Такі розшарування пов’язали з

наявністю в структурі металу ланцюжків з неметалевих включень,

орієнтованих вздовж напряму вальцювання кутників [284]. Дощова вода

впливала на всі елементи вежі, але найдовше вона затримувалася на

горизонтальних поличках кутників і в щілинах між суміжними елементами.

a б в

г д

Рисунок 3.2 – Сліди розтріскування на торці кутника (а), типові корозійні

ураження елементів (б – г) та пошкоджена труба для постачання води до

колектора зверху на водонапірній вежі Шухова (д)

Це створювало сприятливі умови для загальної і локальної корозії

кутників з поверхні (рис. 3.2в) та для корозійного розтріскування напружених

анкерних болтів (рис. 3.2г), якими вежа фіксувалася на бетонному фундаменті.

Волога, яка потрапляла в зону концентрації напружень у різьбовому з’єднанні