Page 120 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

120

6
Частка пор, % 4

2
0 110 років
в
а б Вихідний 65 років експл
стан
експл
Рисунок 3.5 – Сліди від неметалевих включень на нетравленому
поперечному шліфі (а) та їх виділення з використанням програми

JMicroVision (б) сталі (1) та їх частка (в) в сталях (1 і 2, чорний і білий

стовчики, відповідно) та у сталі прототипі (сірий).

Виявлені на нетравлених шліфах експлуатованих сталей сліди від

включень вважали за ознаку втрати під час експлуатації зв’язку між

включеннями і матрицею, що спричинило появу випадково розподілених в

об’ємі сталей структурно обумовлених концентраторів напружень.

3.1.3 Механічні властивості сталей водонапірної вежі в Миколаєві

3.1.3.1 Зміна твердості сталей елементів вежі внаслідок їх

експлуатації

Вплив кислотних дощів, уникнути яких в урбанізованому і промислово

розвинутому суспільстві поки що не вдається, негативно проявився на зміні

механічних властивостей сталей водонапірної вежі, зокрема її твердості. Так

твердість сталі прототипу Ст3 (8) у вихідному стані становила 132 НВ.

Твердість ремонтної сталі (2) змінювалася від 112 до 123 за середнього

значення 118 HB (рис. 3.6). Твердість сталі (1) була істотно меншою і її

середнє значення становило 83 НВ. Розкид значень твердості змінювався від

±2% для сталі у вихідному стані, до ±5 % і ±12 % для сталей (2) та (1),

відповідно. Нижча твердість сталі (1) в першу чергу пов’язана з нижчим

вмістом вуглецю в ній. Але це також могло бути спричинено пошкодженнями

в металі, сформованими під час 100-річної експлуатації [212, 288]. Адже