Page 114 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

114

РОЗДІЛ 3

ВПЛИВ КЛІМАТИЧНИХ УМОВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ НА ДЕГРАДАЦІЮ

ВУГЛЕЦЕВИХ КОНСТРУКЦІЙНИХ СТАЛЕЙ

Об’єктом досліджень були вуглецеві сталі після ~ 100 років експлуатації

в елементах конструкцій кінця ХІХ – початку ХХ сторіч. Зокрема

проаналізували структуру, механічні властивості та механізми руйнування

сітчкових гіперболоїдних конструкцій виготовлених за проектом В. Г. Шухова

[276, 277]: водонапірну вежу в м. Миколаєві (1906 р) та Аджиголь-ський маяк

(1911 р), розташований в с. Рибальче. Також проаналізували технічний стан

металоконструкцій Вроцлава, а саме аркове перекриття залізничного вокзалу
(1855–1870 р.), мостів Пісковий (1861 р) та Центрально-Поморський (1885 р.),

виготовлені із вальцьованих вуглецевих сталей. Усі об’єкти експлуатувалися

за впливу кліматичних температур.

3.1 Структурно-механічний стан тривало експлуатованих сталей

елементів водонапірної вежі Шухова в Миколаєві

3.1.1 Типові корозійні ушкодження елементів вежі

Головними конструкційними елементами гіперболоїдних веж Шухова є
сталеві кутники, виготовлені з низьковуглецевої сталі, які підлягають

атмосферним впливам. Тривала їх експлуатація змінив стан поверхні кутників,
що проявилося у вигляді корозійних ушкоджень різного характеру та

інтенсивності. Під час військових дій (1944 р) вежу в Миколаєві підірвали

[278]. Для ремонту вежі у повоєнний час критично пошкоджені елементи

замінили тогочасними сталевими кутниками (надалі ремонтні), а для їх

з’єднання використали технологію зварювання. На той час вторинними були

дотримання вимог щодо технології зварювання елементів, а тим більше

заходи, пов’язані із зміцненням та протикорозійним їх захистом.