Page 95 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

95
дозволить оцінити його опір сталі до окрихчення і запобігти його крихкому

руйнуванню при зниженні температури.

Доволі поширеним є метод оцінки холодноламкості за видом зламу. Він

відображає характер просування магістральної тріщини і дозволяє оцінити

здатність матеріалу до поглинання енергії. Кількісною характеристикою

здатності сталі чинити опір крихкому руйнуванню є відношення площ в’язкої

та крихкої компоненти на зламі. Температурою крихко-в’язкого переходу

вважається така, за якої це відношення рівне 50/50 [218]. Метод застосовний

переважно для низько- і середньовуглецевих сталей із невисокою міцністю.
Однак візуальна оцінка характеру руйнування за видом зламу значною мірою

має суб’єктивний характер.

2.7 Визначення статичної тріщиностійкості

Трубні сталі мають високу пластичність, тому їх опір руйнуванню коректно

визначати, ґрунтуючись на підходах нелінійної механіки руйнування [220]. У

даному випадку визначають J-інтеграл – параметр тріщиностійкості, який

характеризує енергетичні затрати на збільшення поверхні руйнування, тобто

приріст тріщини [221].

Для випробувань на статичну тріщиностійкість використовують зразки

із попередньо наведеною втомною тріщиною. У роботі дослідження виконані

на балкових зразках (рис.2.9):

Рисунок 2.9 – Балковий зразок з одностороннім боковим надрізом для

випробувань на статичну тріщиностійкість